Ћ≥карю-досл≥дн≥ку,
зав≥дуючому каб≥нетом √Ѕќ Ћуганськоњ обласноњ кл≥н≥чноњ
л≥карн≥ ¬оробйову  .ѕ.


≈ —ѕ≈–“Ќ≈ «ј Ћё„≈ЌЌя
про адекватн≥сть використанн¤ програм анал≥зу спектра потужност≥ серцевого ритму в
експериментах на щурах в докторськ≥й дисертац≥њ ’рипаченко ≤.ј. на тему: "Ќейрогуморальна
регул¤ц≥¤ та оптим≥зац≥¤ ≥њ оц≥нки у хворих на синдром пол≥органноњ недостатност≥" ≥з
спец≥альност≥ 14.01.30 - анестезиолог≥¤ ≥ ≥нтенсивна терап≥¤, що розгл¤далась 17.11.06 в
м.ƒнепропетровську на зас≥данн≥ спец≥ал≥зованоњ вченоњ ради ƒ 08.601.01.


–озгл¤нувши наданий на експертизу автореферат докторськоњ дисертац≥њ ’рипаченко ≤.ј. на тему: "Ќейрогуморальна регул¤ц≥¤ та оптим≥зац≥¤ ≥њ оц≥нки у хворих на синдром пол≥органноњ недостатност≥" ≥ поставлен≥ в запит≥ запитанн¤ пов≥домл¤ю наступне:

ƒо першого запитанн¤ ".. про чутлив≥сть спектральних метод≥в перетворенн¤ кард≥о≥нтервалограм":

ѕохибка при розрахунках спектральноњ потужност≥ дискретних сигнал≥в фактично визначаЇтьс¤ теоремою  отельн≥кова ≥ пропорц≥йна до квадрату кроку дискретизац≥њ вх≥дноњ функц≥њ:
Ќ~к*’2,
де Ќ - похибка спектрального перетворенн¤, X - крок дискретизац≥њ, к - коеф≥ц≥Їнт (>1), ¤кий визначаЇтьс¤ додатковими похибкам конкретного використаного методу спектрального перетворенн¤.


¬ наданому автореферат≥ дисертац≥њ анал≥зуЇтьс¤ спектральна потужн≥сть кард≥о≥нтервалограм.  ардю≥нтервалограми формувались ≥з нативних ≈ √, ¤к≥ вводились в комп'ютер цифровою апаратурою з частотою дискретизац≥њ 500 √ц. “обто ≥нтервал дискретизац≥њ складав - 2 мс.
¬ ≥деальному математичному випадку похибка оц≥нки потужност≥ спектральних складових маЇ бути г≥ршою за 4 мс2. јле при реальн≥й комп'ютерн≥й обробц≥ ц¤ величина може суттЇво зростати. ¬кажемо лише дв≥ причини:

  1. ѕохибки, ¤к≥ внос¤ть використан≥ програмн≥ методи спектральних перетворень (нел≥н≥йност≥ ампл≥тудноњ та частотних характеристики спектральних перетворень ≥ т.≥.).
  2. ѕохибки морфолог≥чного анал≥зу нативних електрокард≥ограми при визначенн≥ часових позиц≥й (QRS -комплекс≥в, необх≥дних дл¤ формуванн¤ кардю≥нтервалограми.

«азначу, що власне комп'ютерне визначенн¤ часових позиц≥й QRS -комплекс≥в Ї нел≥н≥йною фукц≥Їю, ¤ка базуЇтьс¤ на неч≥тк≥й лог≥ц≥. ¬ раз≥ на¤вност≥ на нативн≥й ≈ √ реальних перешкод типу електромагн≥тних наводок, м'¤зового тремору, дрейфу електрол≥тичного потенц≥алу м≥ж електродами та шк≥рою (¤к≥ завжди Ї), можуть виникати значн≥ помилки в розрахунках часових позиц≥й QRS на кард≥о≥нтервалограмах. Ќа п≥дстав≥ цього досить часто виникають артефакти типу хибних QRS або пропущених QRS. Ќа¤вн≥сть таких ефект≥в у автора п≥дтверджуЇтьс¤ колосальними стандартними в≥дх≥ленн¤ми (+-259,7 мс2, +-354,8 мс2 ≥ т.д.), наведеними в табл.5 с.18.
«розум≥ло, що це може принципово може м≥н¤ти не т≥льки к≥льк≥сних склад Ќ ”-спектру, але й його ¤к≥сний вигл¤д. ќсобливу чутлив≥сть до таких спотворень мають високочастотн≥ спектральн≥ област≥. „≥тко оц≥нити так≥ помилки досить важко, але напевне можна говорити про пор¤дки реальноњ чутливост≥ Ќ ”-систем в дес¤тки ≥ сотн≥ мс2.
¬ той же час дисертант оперуЇ величинами, ¤к≥ нав≥ть менше за теоретичну границю чутливост≥ (4 мс2) дл¤ ≥деально правильноњ кардю≥нтервалограми. “ак, с.8 автореферату вказан≥ абсолютн≥ значенн¤ потужност≥ спектра в низькочастотному д≥апазон≥ дл¤ одн≥Їњ експериментальноњ групи 0,227±0179 мс2, дл¤ другоњ -0,131+0179 мс2. ¬ ≥нших м≥сц¤х автореферату при анал≥з≥ експериментальних даних представлен≥ аналог≥чн≥ д≥апазони спектральних потужностей.
« цього сл≥дуЇ, що пошукач анал≥зував нев≥дом≥ величини цифрових перетворень (цифрового шуму), ¤к≥ лежать нижче теоретичного порогу спектральноњ чутливост≥ використаноњ апаратури ≥ ¤к≥ н≥¤к не можуть бути пов'¤зан≥ з досл≥джуваним функц≥ональним станом тварин.

ƒо другого запитанн¤ ".. про коректн≥сть використанн¤ пон¤тт¤ Ђзагальна спектральна потужн≥стьї ":

як сл≥дуЇ з табл.5 с.18 автор ≥нтерпретуЇ загальну спектральну потужн≥сть, ¤к суму потужностей лише двох спектральних областей (низкочастотноњ ≥ ультрависокочастотноњ).
« математичноњ сторони це Ї принципово некоректним : насправд≥ загальна спектральна потужн≥сть складаЇтьс¤ ≥з суми потужностей у всьому спектральному д≥апазон≥.
“ам само некоректним це Ї ≥ з точки зору м≥жнародного стандарту дл¤ обрахунк≥в параметр≥в HRV, де робочим д≥апазоном представлена безперевна д≥л¤нка в≥д VLF до HF.
¬ результат≥ така в≥льна ≥нтерпретац≥¤ призводить до методолог≥чноњ помилки, коли автор одержуЇ парадоксальний висновок про те, що дисперс≥¤ може перевищувати загальну спектральну потужн≥сть. ¬≥домо, що дисперс≥¤, будучи одн≥Їю ≥з енергетичних характеристик сигнал≥в, завжди дор≥внюЇ сумарн≥й (або ≥нтегральн≥й) спектральн≥й потужност≥ без урахуванн¤ потужност≥ пост≥йноњ складовоњ. ¬ HRV-обрахунках пост≥йна складова (тобто „——) не обраховуЇтьс¤ ≥ тому тут дисперс≥¤ завжди маЇ дор≥внювати сумарн≥й спектральн≥й потужност≥.
“ому, висновки автора, що наведен≥ в п. 6 на стор 31. про "переважанн¤ дисперс≥њ кард≥о≥нтервал≥в над показником загальноњ спектральноњ потужност≥" протир≥чать ф≥зичн≥й ≥ математичн≥й природ≥ ц≥х величин.
Ќезрозум≥лими Ї наведен≥ табл.5 с.18 середн≥ арифметичн≥ значенн¤ потужностей ≥ њх стандартн≥ в≥дх≥ленн¤ (наприклад, ”¬„=118+-259,7 мс2 або Ќ„=155,1+-354,8 мс2). ≤з сп≥вв≥дношенн¤ цих величин сл≥дуЇ, що автор в своњх досл≥дженн¤х одержав випадки з негативною спектральною енерг≥Їю (наприклад, 118-259,7=-141,7 мс2). ѕри наш≥й у¤в≥ про побудову всесв≥ту це означаЇ, що автор одержав випадки негативноњ ентроп≥њ в HRV(!).
ѕо третьому питанню "про коректн≥сть оц≥нювати потужност≥ спектра серцевого ритму в д≥апазон≥ 0,15-0,4 за допомогою використаним автором алгоритму та умов реЇстрац≥њритмограм":
¬≥домо, що б≥льш≥сть цифрових спектральних алгоритм≥в в силу особливостей математичного апарату автоматично формують також додатковий (дзеркальний симетричний) спектр. Ќе виключено, в ц≥й частотн≥й област≥ автор м≥г спостер≥гати дзеркальн≥ гармон≥ки ≥з низько- або середньочастотноњ областей.
Ѕ≥льш точн≥ висновки зробити неможливо через в≥дсутн≥сть в н≥й найважлив≥ших метролог≥чних характеристики використаноњ апаратури, наприклад:

коеф≥ц≥Їнт часового шуму при визначенн≥ кард≥о≥нтервалограм,
нел≥н≥йн≥сть спектральноњ характеристики,
допустимий спектральний д≥апазон,
спектральна чутлив≥сть,
коеф≥ц≥Їнт нел≥н≥йних спотвореннь Ќ ”,
коефц≥ент гармон≥к спекральних перетворень,
допустимий д≥апазон спектральних потужностей,
на¤вн≥сть дзеркального спектру,

а також в≥дсутн≥сть ≥нформац≥њ про достов≥рн≥сть характеристик використаноњ апаратури, що п≥дтверджен≥ сертиф≥катом ƒержстандарту ”крањни.

¬раховуючи наведене вище, говорити про будь-¤ку метролог≥чну достов≥рн≥сть наведених цифрових даних неможливо.
Ќаведен≥ помилки ≥ хибн≥ твердженн¤ св≥дчать, що автор, слабо волод≥ючи математичним апаратом спектральних перетворень, не зм≥г оц≥нити реальн≥ спектральних характеристик. ÷е призвело до того, що в р¤д≥ випадк≥в в ¤кост≥ доказовоњ бази дисертац≥њ були сл≥по використан≥ (≥, очевидно, неправильно ≥нтерпретован≥) навколотумов≥, позапорогов≥ та ≥нш≥ нев≥дом≥ цифров≥ показник≥ комп'ютерноњ HRV-системи.
“ому говорити про достов≥рну корел¤ц≥ю одержаних в робот≥ HRV-результат≥в до реальних б≥осигнал≥в можливим не представл¤Їтьс¤.

24.11.06

 андидат техн≥чних наук, доцент
кафедри економ≥чноњ к≥бернетики
та ≥нформатик膆††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
¬≥нницького державного аграрного ун≥верситету


ƒиплом кандидата наук “– є105096, ¬ј †—–—–, спец≥альн≥сть 05.11.13 "ѕрилади та† методи контролю параметр≥в матер≥ал≥в та†вироб≥в" в≥д 9.12.1987 р

ѕаламарчук ™вген јнатол≥йович

печатка ¬≥ницького јграрного

державного ун≥верситету

ѕ≥дпис к.т.н., доц. ѕаламарчук ≈.ј.засв≥дчено пом≥чником ректора ¬јƒ”

 

Hosted by uCoz